Всесвітній день боротьби проти хронічного
обструктивного захворювання легень –
15 листопада 201
7 року
та Всесвітній день відмови від куріння –
1
6 листопада 2017 року

Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) започатковано Глобальною ініціативою боротьби проти ХОЗЛ, яка входить до очолюваного ВООЗ Глобального альянсу боротьби з хронічними респіраторними захворюваннями. За оцінками директора ДУ Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г.Яновського, академіка НАМН України, професора Юрія Івановича Фещенка, в Україні на ХОЗЛ страждають майже 3% дорослого населення. Для ХОЗЛ характерним є хронічне порушення повітряного потоку в легенях, яке заважає нормальному диханню і повному видиху. Поряд з ушкодженням легень хвороба призводить до значних позалегеневих супутніх захворювань. Визнаними позалегеневими ефектами ХОЗЛ є втрата ваги, порушення харчування, дисфункція скелетних м’язів. У хворих збільшується ризик інфаркту міокарду, діабету, стенокардії, остеопорозу, респіраторних інфекцій, розладів сну, депресії, глаукоми, є дані, що і раку легень.
Тютюнокуріння є головним фактором ризику хронічного обструктивного захворювання легень, яке до 2009 року в українській медичній статистиці займало рубрику «хронічний бронхіт». ХОЗЛ розвивається у людей середнього віку зі значним стажем куріння. Це полігенне захворювання та класичний приклад взаємодії генів та забруднюючих речовин оточуючого середовища: промислового пилу та хімікатів, кухонного чаду та диму від згоряння палива. Часті інфекції дихальних шляхів в дитинстві також відносять до факторів ризику. За прогнозами ВООЗ, якщо не будуть прийняті заходи щодо усунення факторів ризику ХОЗЛ, особливо тютюнокуріння, в найближчі роки смертність від цієї групи хвороб зросте на третину.
Все більше людей усвідомлюють руйнуючий вплив тютюнової залежності на їх здоров’я, але для багатьох курців сам факт звернення по допомогу є визнанням власної слабкості. Невіра в успішність спроб кинути курити заважає звернутися до лікаря, усвідомити, що нікотинова залежність високого рівня не просто погана звичка, а хворобливий розлад, який для ефективного подолання потребує лікарського втручання.
Тютюнокуріння викликає суттєві патологічні зміни в головному мозку. Хронічний прийом нікотину призводить до звикання, зниження чутливості до дії нікотину, збільшення числа нікотинових рецепторів. При спробі покинути звичку курець відчуває синдром відміни – для багатьох дуже неприємне відчуття. Хімічні речовини, які додають до тютюну в ході виготовлення сигарет, суттєво поглиблюють дію нікотину, наприклад, в присутності аміаку нікотин змінюється і стає в 100 разів доступнішим для всмоктування в кров. Усвідомлення курцями серйозності біохімічних процесів у власному організмі має змінити їх ставлення до пошуку лікарської допомоги.
Виділяють три стадії тютюнової залежності: перша – це експерименти з тютюном, коли вживання тютюну епізодичне, фізичної залежності немає. Доза – від декількох сигарет до половини пачки, розподілена порівну протягом дня. Немає потреби курити після їжі. Спостерігається емоційна лабільність – перепади настрою. Друга стадія тютюнової залежності формується при вживанні від 10 до 30 сигарет на день. Обов’язкова ранкова сигарета, куріння після їжі. Соматичні захворювання – гастрит, простудні респіраторні захворювання, алергії, реакції судин на викурену сигарету - вегето-судинна дистонія, підвищення артеріального тиску на 20 одиниць з поступовим зниженням. Погіршуються пам’ять, сон. При третій стадії люди вживають півтори та більше пачок сигарет на день, іноді не випускають цигарку з рота, стають повністю дезадаптованими. Формується хвороблива тяга, нехтування інстинктом самозбереження. При третій стадії залежності діагностують ХОЗЛ, передракові захворювання. Їх обумовлює накопичення в нижній частині легень маслянистого важкого дьогтю. Плівка ця дуже міцна і розріджується тільки у вві сні, коли людина займає горизонтальне положення. Вранці організм намагається звільнитись від смол, кашель нагадує блювання. Тому сигарета в цей час сприймається курцем як ліки.
ХОЗЛ – одна з найактуальніших медико-соціальних проблем сучасності. Патологія є четвертою провідною причиною всіх смертей у світі. Витрати на медичну фармацевтичну допомогу при ХОЗЛ в декілька разів перевищують витрати при бронхіальній астмі, пневмонії та туберкульозі. Для ХОЗЛ характерним є хронічне обмеження прохідності дихальних шляхів, яке зазвичай прогресує та асоціюється із підвищеною хронічною запальною відповіддю дихальних шляхів та легень на шкідливі частки та гази. Загострення та супутні захворювання ще більше погіршують загальну тяжкість у окремих хворих. Проте, ХОЗЛ – захворювання, яке можна попередити та лікувати. Міжнародні та вітчизняні узгоджувальні документи визнають оптимальною стратегією щодо ХОЗЛ якомога раннє виявлення захворювання на початкових стадіях, відмову від тютюнокуріння, раннє призначення постійної базисної фармакотерапії, своєчасне лікування загострень хвороби, що сповільнює та упереджує розвиток життєво небезпечних ускладнень та стрімкого падіння якості життя хворих.
Обмеження прохідності дихальних шляхів вимірюється за допомогою спірометрії, яка є розповсюдженим і доступним методом вивчення функції легень. Запідозрити ХОЗЛ та провести спірометричне дослідження необхідно людям старше 40 років із будь-якою з перелічених ознак:
- задишка, яка підсилюється під час фізичного навантаження і описується пацієнтом як «нестача повітря»;
- хронічний кашель (часто перший симптом розвитку ХОЗЛ), спочатку періодичний, пізніше може бути щодня, часто увесь день, іноді кашлю не буває;
- хронічне виділення мокроти, часто у невеликій кількості, клейкої, яка погано відкашлюється; загострення хвороби веде до збільшення кількості мокроти, гнійного характеру виділень;
- свистяче дихання та відчуття скутості грудної клітини.
Часто загострення ХОЗЛ можна попередити. Припинення куріння, протигрипозна та протипневмококова вакцинація, терапевтичні та реабілітаційні заходи зменшують частоту загострень і госпіталізацій. Пацієнтам обов’язково необхідно підтримувати достатній рівень фізичної активності, використовувати психотехніки для попередження депресії та соціальних проблем.
Отримати допомогу у відмові від тютюнокуріння можливо в Київському міському Центрі здоров’я, телефон 468-06-47,  веб-сайт: zdorov.com.ua. Під егідою ВООЗ працює сервіс з надання допомоги у припиненні куріння – www.stopsmoking.org.ua, який містить безкоштовну телефонну лінію:
0800-50-55-60 (час роботи пн-пт 9.00-15.00).
Прийняття Законів України щодо контролю над тютюном, заборона тютюнокуріння в громадських місцях, впровадження попереджувальних повідомлень на пачках сигарет, підвищення їх ціни, надання медичної допомоги людям, залежним від тютюну, створення гарячих телефонних ліній сприяли певному скороченню числа курців в Україні. На сьогодні в країні курять 40% чоловіків та 9% жінок

 

ГОЛОВНА

На початок