den-donora-krovi

Всесвітній день донора крові – 14 червня 2018 року

Тема: Be there for someone else. Give blood. Share life.
Подумати про інших. Дати кров. Поділитись життям.

14 червня 2018 року виїзними бригадами Київського міського центру крові спільно з Київською міською організацією товариства Червоного Хреста буде організовано День донора. Забір крові для лікувальних закладів столиці проводитиметься на базі Київводоконалу (вул. Лейпцизька 1-а) та Американської торговельної палати в Україні. На честь свята 14 червня 2018 року з 21.00 до 21.30 студенти Києво-Могилянської академії та волонтери Червоного Хреста організують на Контрактовій площі запуск китайських ліхтариків у формі серця як знак єднання з донорами крові
Щорічно 14 червня країни всього світу відмічають Всесвітній день донора крові. Захід спрямований на висловлення подяки добровільним неоплачуваним донорам крові за їх життєво важливі дари, підвищення інформованості людей про необхідність регулярних пожертвувань крові для пацієнтів, які цього потребують. Переливання крові щорічно рятує мільйони життів, допомагає людям, які страждають від небезпечних для життя станів, жити довше і з більш високою якістю життя, забезпечує складні медичні хірургічні процедури. Процедура переливання крові відіграє життєво важливу роль в охороні материнства і дитинства, під час реагування на надзвичайні ситуації та стихійні лиха. Служба крові дає пацієнтам доступ до безпечної крові та її продуктів у достатній кількості, є ключовим моментом ефективної системи охорони здоров’я. Достатнє постачання може бути забезпечено тільки шляхом регулярних пожертвувань добровільними неоплачуваними донорами.
Тема кампанії в цьому році – донорство крові як акція солідарності. Вона охоплює фундаментальні людські цінності альтруїзму, поваги і доброти, які підтримують добровільну неоплатну систему донорства крові. У відповідності з Мельбурнською декларацією 2009 року, до 2020 року в усіх країнах світу має бути досягнуто 100-відсоткове безоплатне донорство. Тема «Поділитись життям» підкреслює життєво необхідну потребу у збільшенні числа людей, які б добровільно здавали свою кров для спасіння хворих та постраждалих. Такий підхід заохочує людей підтримувати один одного, піклуватись про когось іншого, створювати соціальні зв’язки і єдину громаду.
Щорічно обирається країна, яка організує проведення глобального заходу, який знаходиться в центрі уваги міжнародної інформаційної кампанії з пропаганди Всесвітнього дня донора. В цьому році такою країною стане Греція, а супровід забезпечить Грецький Національний Центр Крові. В Україні донори, які безоплатно здали кров в кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз, незалежно від часу їх здачі, набувають статусу Почесного донора України. Почесне звання «Заслужений донор України» отримують донори, які безоплатно здали кров та її компоненти більше 100 разів.
Міністерство охорони здоров’я України повідомило, що на сьогодні 15 закладів переливання крові країни розпочали самооцінку для визначення стану готовності до акредитації відповідно до вимог Директив Європейського Союзу і стандартів Ради Європи щодо якості та безпеки крові із застосуванням адаптованого інструменту оцінки Європейської системи інспектування служб крові (EuBIS). Лідером виступає Київський міський центр крові (вул. М.Берлинського, 12), де знаходиться Банк донорської крові міста Києва. Тут допомагають пацієнтам, які потрапили в аварію, отримали небезпечні травми, опіки; жінкам, яким планується проведення Кесарського розтину, пацієнтам з інфекційним сепсисом, гемофілією, лейкемією; тим, хто потребує трансплантації кісткового мозку або оперативного втручання при кишковій непрохідності. Заклад забезпечує потреби пацієнтів столиці в крові та її компонентах, має запас на випадок непередбачуваних обставин. Завдяки донорам крові пологодопоміжні заклади столиці повністю забезпечені цільною донорською кров’ю та її продуктами. Донором може стати кожна здорова людина у віці від 18 до 60 років. При собі мати паспорт та ідентифікаційний код. Вранці необхідно з’їсти легкий сніданок: чай або сік, печиво, білий хліб. Напередодні дня здачі крові не вживають алкогольні напої та жирну їжу.
Київським міським Центром крові та Київською міською організацією товариства Червоного Хреста з 14 червня минулого року започатковано акцію «Стань донором. Збережи життя» регулярного проведення днів донора 14 числа кожного місяця на базі підприємств, воїнських частин, закладів охорони здоров’я, освіти тощо. Протягом останніх 9 місяців в рамках ініціативи кров здали близько 400 осіб. Загальний об’єм крові, наданої донорами для лікувальних закладів столиці - 120 літрів.
Здавати кров донор може один раз на два місяці при умові, що він не має хронічних захворювань, не було порожнинних оперативних втручань, нормальний зір. Донором не може бути людина, яка бувала в країнах, ендемічних з малярії. Перелік протипоказань доволі широкий. В ньому і захворювання шлунково-кишкового тракту, хвороби серця, бронхіальна астма. Донорська кров обов’язково досліджується на чотири інфекції – гепатити В і С, сифіліс і ВІЛ. Напередодні здачі крові ні ввечері, ні з ранку не можна їсти нічого молочного і жирного. Бажано з’їсти кашу на воді, випити чаю. Можна каву, але без молока. Легкий сніданок повинен бути обов’язково. Тому що здача 450 мл крові – це крововтрата, яка потребує відновлення сил.
Вибір людиною своєї місії донора починається з усвідомлення відповідальності перед реципієнтом та знання тих процесів, які супроводжують кровотворення в організмі. Кровотворення (гемопоез) – багатостадійний процес поділу та диференціації клітин, в результаті якого виникають зрілі, функціонально повноцінні клітини крові. Кров складається з плазми і формених елементів, співвідношення яких відносно стале. Об’єм крові дорослої людини становить приблизно 1/13 маси тіла (5 - 5,5 л). З цієї кількості 55-60% припадає на плазму і 40-45% - на формені елементи: одночасно в крові знаходиться близько 25х1012 еритроцитів, 3х1010 лейкоцитів, 150х1010 тромбоцитів. Родоначальницею всіх клітин крові є стволова кровотворна клітина. В середньому в кістковому мозку міститься одна така клітина на 105 клітин. У дорослої людини кровотворний кістковий мозок знаходиться у пласких кістках (череп, хребет, ребра, грудина, кістки тазу) та на кінцях довгих кісток - стегна, плеча, гомілки. З віком об’єм кісткового мозку зменшується. Зрілі еритроцити – без’ядерні клітини, що мають двоввігнуту дискоїдну форму, яка найкращим чином адаптована до транспорту речовин в клітину та із клітини, а також дифузії газів до центру клітини. Клітина дискоїдної форми має в 1,7 рази більшу поверхню, ніж сферична такого ж об’єму, може міняти форму при розтягуванні або скороченні клітинної мембрани, що важливо при проходженні еритроцитів скрізь тоненькі капіляри. В кістковому мозку поряд з утворенням еритроцитів відбувається руйнування частини з них. Так регулюється нормальна рівновага кількості еритроцитів. В еритроцитах міститься дихальний фермент – гемоглобін. Це білок, який складається з білкової частини – глобіну, та гема (комплексу протопорфірина та двовалентного заліза). В кожному еритроциті містяться мільйони молекул гемоглобіна, кожна з яких здатна зв’язувати 4 молекули кисню. Рівень насичення тканин киснем залежить від інтенсивності кровотоку, концентрації гемоглобіну, спорідненості гемоглобіну до кисню. У людей, які курять, гемоглобін в легенях активно зв’язується з чадним газом, утворюючи карбоксигемоглобін. Здатність зв’язуватись з гемоглобіном у чадного газу в 200 разів більша, ніж у кисня. Інші компоненти тютюнового диму, в тому числі вторинного, суттєво ушкоджують як клітини крові, так і судини. Медичні працівники закликають людей берегти своє здоров’я, проявляти милосердя, ставати донорами крові.

ГОЛОВНА

На початок