Сказ (водобоязнь, гідрофобія) – це гостре інфекційне захворювання, що викликається нейротропним вірусом і характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи (енцефаліт) й завжди закінчується смертю хворого.
Данило Самойлович (засновник епідеміології в Російській імперії, XVIII ст.) про це захворювання сказав так: ”Из всех болезней, которыми род человеческий ежедневно угнетаем, едва ли что страшнее и жалостнее может быть, как только видеть человека, зараженного ядом укушения бешенной собаки”.
Зараження відбувається через слину хворої на сказ тварини при укусі або ослиненні ушкодженої шкіри.
Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижих (вовки, лисиці — 41%) чи домашніх тварин (коти — 22%, собаки — 15 %), а також сільськогосподарських тварин (20%).
Інкубаційний період сказу триває досить довго — у середньому 1—3 місяці (хоча може тривати й до року), і перші ознаки хвороби виникають пізно, коли у мозку вже відбулися руйнівні процеси (набряк, крововилив, деградація нервових клітин), що робить лікування після вираження симптомів практично неможливим (зафіксовано лише три науково підтверджених випадків одужання після появи симптомів).
Джерелом інфекції для людини може бути будь-яка хвора теплокровна тварина, але епізоотична ситуація склалась таким чином, що на території України основним джерелом – до 60% - є лисиці. Небезпечні також укуси борсуків, єнотів, єнотовидних собак, куниць, тхорів (рос.-хорьков), ласок, вовків, кажанів (летючих мишей), з домашніх тварин найбільш часто уражаються кішки та собаки. Людина, проте, може заразитись від корів, овець, кіз, свиней, коней, ослів, щурів і навіть деяких видів птахів.
Передача інфекції здійснюється при укусах тваринами, ослиненні, нанесенні подряпин чи поранень предметами, забрудненими слиною і мозком хворої тварини. Рідше можливе зараження при зніманні шкір з хворих на сказ тварин, особливо лисиць. При великій концентрації вірусу у повітрі можливий аерогенний механізм передачі, такий механізм існує при передачі інфекції в печерах у комахоїдних кажанів і вампірів в країнах Латинської Америки, а також серед лабораторних працівників в умовах експерименту з великою концентрацією вірусу.
В останні роки сказ продовжує залишатись постійною загрозою для людства в багатьох країнах світу.
Протягом останніх років в Україні реєструвались поодинокі випадки захворювань на гідрофобію серед людей, виникнення яких було пов'язане з несвоєчасним зверненням потерпілих від укусів тваринами по медичну допомогу.
За останні роки різко погіршилась епізоотична ситуація зі сказу в Київській області. За даними Київського обласного Управління державної ветеринарної медицини в 2008 році сказ у тварин зареєстрований в 19 районах Київської області, в 65 населених пунктах, 76 випадків (2006 р. - 15 районів, 24 населених пунктів, 24 випадки). Тому існує реальна загроза заносу сказу з Київської області на територію міста.
Найчастіше люди заражаються сказом при порушенні норм поведінки з тваринами. Щоб не заразитися, необхідно утримуватись від контактів з дикими та безпритульними тваринами, виконувати правила утримання домашніх тварин. Обов’язково потрібно робити щорічні щеплення проти сказу домашніх та сторожових собак, доставляти фахівцям ветеринарної медицини хворих тварин або їх трупи в разі загибелі. Не можна знімати шкуру з трупів диких тварин, вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси, а терміново викликати ветеринарного лікаря. В разі укусу домашньою твариною, слід з’ясувати ім’я господаря та адресу. Це допоможе уникнути щеплень проти сказу – за твариною можна встановити ветеринарний нагляд (більш детальна інформація про сказ у тварин на сайті КП «Центр ідентифікації тварин» http://cipets.kiev.ua/ua/ та за телефоном: «Гаряча лінія з усіх проблемних питань пов’язаних з тваринами» 044–332–12–34 (у робочі дні).
Укушені рани, подряпини, місця ослизнення у людини потрібно негайно ретельно промити проточною водою з господарським милом, миючим засобом з подальшою обробкою країв рани спиртом, настойкою або водним розчином йоду. Ушкоджений одяг перед ремонтом обробити гарячою праскою. В цей же день слід звернутися до травматологічного пункту, який працює цілодобово. Протипоказань для щеплень немає.
Для профілактики цього особливо небезпечного захворювання використовують призначення лікувально-профілактичних антирабічних щеплень, що є єдиним і незамінним методом врятувати хворого.
При призначенні антирабічного лікування лікар-рабіолог (травматолог або хірург) приймає до уваги наступні дані: дані про тварину, що нанесла покус (хвора, здорова, невідома, за якою не можливо встановити 10-ти денне спостереження), вид і ступінь контакту з твариною (ослинення, укус, контакт, подряпання непошкоджених чи пошкоджених шкіряних покривів, чи слизових, укус одиничний, множинні), вид тварини (дика м`ясоїдна, домашня, сільськогосподарська тварина) і дані про тварину (як утримувалась, чи щеплена проти сказу), епізоотична ситуація місцевості, де стався укус, обставини укусу (спровокований чи ні), локалізація укусу.
Призначення та проведення антирабічних щеплень у місті здійснюється у 15 травматологічних пунктах, які знаходяться в кожному районі Києва.
Перелік лікувально-профілактичних закладів
міста Києва з надання спеціалізованої антирабічної
допомоги населенню м. Києва,
№ |
Р а й о н |
Назва закладу |
Час роботи |
А д р е с а |
телефон |
1. |
Голосіївський |
Травмпункт Центральної районної поліклініки |
Цілодобово |
Пр. Голосіївський, 59-а |
257 32 69 |
1. |
Деснянський |
Травмпункт поліклініки №2 |
Цілодобово |
вул.Драйзера,19 |
515 88 52 |
2. |
Дарницький |
Травмпункт міської клінічної лікарні № 1 |
Цілодобово |
Харківське шосе,121 |
562 57 62 |
3. |
Дніпровський |
Міська лікарня швидкої медичної допомоги |
Цілодобово |
Братиславська, 3 |
518–51–11 |
|
Хірургічний кабінет |
8.00 – 18.00
18.00 – 8.00 |
вул. П.Запорожця, 26 вул. П.Запорожця, 26 |
512 30 68 517 47 77 |
|
Хірургічне відділення Центральної п-ки |
8.00 – 18.00 |
вул. Луначарського,5 |
517 73 63 |
||
|
|
Травмпункт міської |
Цілодобово |
вул. Алішера Навої,3 |
540 96 95 |
4. |
Солом’янський |
Травмпункт міської |
Цілодобово |
Пр.-т Комарова, 3 |
497 10 42 |
|
Солом’янський |
Травмпункт міської |
Цілодобово |
вул. Солом’янська,17 |
249 78 84 |
5. |
Святошинсь-кий |
Травмпункт міської |
Цілодобово |
вул. Котельникова, 95 |
424 74 71 |
|
|
|
|
|
|
7. |
Оболонський |
Травмпункт міської |
Цілодобово |
вул.Кондратюка,8 |
502 37 19 |
8. |
Подільський |
Травмпункт ЦРП |
Цілодобово |
вул.Мостицька,9 |
460 31 89 |
9. |
Печерський |
Травмпункт міської |
Цілодобово |
вул.Підвисоцького, 4-а |
528 40 25 |
|
|
Травмпункт ДКЛ № 7 |
Цілодобово |
Вул. Підвисоцького, 4-б |
285 38 29 |
10. |
Шевченків-ський |
Травмпункт пол-ки |
Цілодобово |
вул. Б.Хмельниць-кого, 37 |
234 45 22 |
Травмпункт пол-ки №3 |
Цілодобово |
вул. Ризька, 1 |
440 74 44 |
Для дітей всього міста: правий берег – «Охматдит», вул. Чорновола, 28/1,
Лівий берег – міська дитяча клінічна лікарня №2 вул. Алішера Навої, 3, травмпункт; тел.540 96 95 (цілодобово).
При укусах в області обличчя (від брів до підборіддя ) - діти до 15 років в дитячу клінічну лікарню № 7, вул. Підвисоцького, 4-б, тел 285 38 29.
В залежності від вище переліченого призначають курс антирабічного лікування. Він може бути комбінованим: це призначення антирабічної вакцини та антирабічного імуноглобуліну.
В м. Києві використовують антирабічну вакцину КоКАВ, виготовлену Федеральним Державним унітарним підприємством “Підприємством по виробництву бактерійних і вірусних препаратів Інституту поліомієліту і вірусних енцефалітів ім. М.П. Чумакова” РАМН, Росія.
Курс вакцинації складається з 6-ти щеплень, вакцина вводиться за схемою на 0, 3, 7, 14, 30, і 90-й день від звернення за медичною допомогою. Доза КоКАВ не залежить від віку пацієнта, і навіть немовлятам призначається по 1 мл вакцини.
Випадків ускладнення після введення вакцини не зареєстровано.
При виборі курсу антирабічних щеплень при пошкодженнях, нанесених хижаками - завжди призначається комбінований курс. Адже саме серед цієї групи потерпілих зареєстрована найбільша кількість випадків гідрофобії.
Використані матеріали Київської міської СЕС