Всеукраїнський тиждень права – 7-12 грудня 2015 року

Всеукраїнський тиждень права, оголошений Кабінетом Міністрів України, спрямовано на попередження порушень в сфері захисту прав людини, підвищення освіченості населення з правових питань.
Насильству можна і потрібно протидіяти. Воно не може бути виправданим – ні в якості дисциплінарного заходу, ні як культурна традиція. Не може існувати таке поняття як «розумний рівень насильства». Перші заходи у відповідь на насильство по відношенню до дітей приймають медичні працівники, які повинні забезпечити профілактику насильства, а у випадку, коли воно було застосовано, забезпечити найкращі з можливих послуг для зменшення тяжких наслідків. Жертви насильства мають усвідомити – те, що з ними відбувається, ненормально. У них є можливість звернутися по допомогу. Адже безкарність кривдників в сім’ї обумовлює неповагу до права в країні в цілому.
Телефон довіри Київського міського центру роботи з жінками Київської міської державної адміністрації (вул. Мельникова, 20) 489-44-48 з 9.00 до 18.00. Номер «телефону довіри з питань насильства»: (044)456-78-50 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів та телефонів-автоматів на вулиці).Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0800500335 (безоплатно зі стаціонарних телефонів), 386 (безоплатно з мобільних телефонів), онлайн консультування у скапі: користувач lastrada-ukraine. Національна «дитяча гаряча лінія» для дітей та про дітей: 0800500225.
Права людини – це загальні юридичні гарантії, які захищають окремих людей та цілі групи населення від дій, що суперечать головним свободам і гідності людини. Найбільш важливим відносно прав людини є те, що вони  гарантовані міжнародними стандартами,  юридично захищені, сфокусовані на гідності людини, накладають зобов’язання на держави та державних діячів, не можуть бути відкинуті або відібрані, взаємозалежні і взаємопов’язані.
Держава відповідно до Конституції України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров’я (ст.49). «Основи законодавства України про охорону здоров’я» наголошують, що «кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров’я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров’я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв’язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя».
Статут ВООЗ закріплює право на володіння найвищим досяжним рівнем здоров’я в якості одного з головних прав кожної людини. Право на здоров’я включає доступ до своєчасної, прийнятної і досяжної медико-санітарної допомоги належної якості. Разом з тим, за даними ВООЗ, 150 мільйонів людей в світі щорічно опиняються в безвихідній фінансовій ситуації, а 100 мільйонів - змушені жити за межею бідності в результаті витрат на медичну допомогу. Як правило, невідповідно висока доля проблем зі здоров’ям припадає на соціально вразливі і знедолені групи людей. З урахуванням такої стійкої та зростаючої несправедливості ВООЗ створила у 2005 році Комісію по соціальним детермінантам здоров’я. Соціальні детермінанти здоров’я – це умови, в яких люди народжуються, ростуть, живуть, працюють і старіють, взаємодіючи з системами охорони здоров’я. Ці умови формуються під впливом розподілу грошей, влади і ресурсів на глобальному, національному та місцевому рівні. Соціальні детермінанти здоров’я обумовлюють несправедливі відмінності у стані здоров’я людей як всередині країн, так і між країнами, які необхідно подолати.
Згідно з «Основами законодавства України про охорону здоров’я» забезпечення права громадян України на охорону здоров’я передбачає такі соціальні детермінанти здоров’я як їжа, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення.
В листопаді 2014 року на конференції в Римі міністри із 170 країн – членів ВООЗ, в тому числі України, прийняли політичну декларацію і рамкову програму дій боротьби з голодом та ожирінням. Римська декларація з питань харчування закріплює право кожної людини на доступ до достатньої кількості безпечної і поживної їжі і зобов’язує уряди запобігати неповноцінному харчуванню в усіх його проявах, в тому числі голоду, недостатності мікроелементів та ожиріння. Країни рекомендували Організації об’єднаних націй оголосити період з 2016 по 2025 роки Десятиріччям заходів з покращення харчування.
Кабінет Міністрів України постановою від 31 серпня 2011 року № 1057 затвердив Державну цільову соціальну програму подолання та запобігання бідності на період до 2015 року, а постановою від 13 березня 2013 року № 162 - Основні напрями запобігання бездомності до 2017 року. Ці програми спрямовані, перш за все, на забезпечення соціального захисту та підвищення рівня життя найбільш незахищених категорій населення: сімей з дітьми, багатодітних, малозабезпечених сімей, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, безпритульних дітей, одиноких непрацездатних громадян, безробітних, інвалідів з дитинства, дітей-інвалідів, ветеранів війни і праці, громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської аварії, бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі.
Конституція  України як юридична база зобов’язань щодо безпеки життєдіяльності проголошує, що «кожна людина має невід’ємне право на життя. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань» (ст. 27).
Щорічно на землі гине більше мільйона людей і ще більше – отримують тілесні ушкодження як в результаті міжособистісних та колективних форм насильства, так і замаху на своє життя і здоров’я. За даними Міського наукового інформаційно-аналітичного центру медичної статистики в місті Києві у 2014 році показник смертності населення від травм і отруєнь в порівнянні з 2010 роком зріс на 9%, а з 2013 роком – на чверть; смертність від самогубств та самоушкоджень в порівнянні з 2010 роком збільшилась на 51%, в порівнянні з 2013 роком – на 15%.
Поняття насильства, яке використовує Організація Об’єднаних Націй, підкреслює навмисний характер і здійснення факту насильства, незалежно від його наслідків. Прояви насильства не обов’язково призводять до тілесних ушкоджень, інвалідності і смерті. Багато форм насильства проти жінок, дітей, літніх людей можуть призводити до психологічних і соціальних проблем, а наслідки проявляються через багато років. Зазвичай жертви потрапляють в лікарні та соціальні притулки, потребують серйозного лікування і психологічної реабілітації.
Більшість випадків насильства по відношенню до дітей залишаються прихованими і часто соціально схваленими. Насильство по відношенню до дітей включає фізичне і психологічне насильство, недогляд і погане поводження, починаючи від сексуального насильства вдома до тілесних і принизливих покарань в школі, від торгівлі дітьми до дітовбивств.
Конституції  України (ст. 53) гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Прихильність світової громадськості ідеї загальної освіти вперше було висловлено у Загальній декларації прав людини 1948 року, потім підтверджено в Конвенції про права дитини 1989 року. На Всесвітній зустрічі в інтересах дітей у 1990 році, а потім у 2000 році на Всесвітньому форумі з питань освіти лідери країн світу  підтвердили свої зобов’язання домагатися якісної базової освіти і до 2015 року забезпечити впровадження загальної початкової освіти, рівність чоловіків та жінок в отриманні освіти. До переваг, які дає освіта, відноситься володіння кращим рівнем здоров’я та усвідомлена практика ведення здорового способу життя.
Головний лікар                                                                 О. Стойка

Когут, 468-06-47

ГОЛОВНА

На початок