ПЕРЕМОЖИМО ДЕПРЕСІЮ

Звернутися по допомогу

Вважається, що депресія та похилий вік якимось чином пов’язані. Гіркота від втрат близьких та друзів, що її відчувають усі люди, які досягли похилого віку, постійні негативні емоції на тлі зміни всіх фізіологічних функцій, хвороб, усвідомлення втрачених можливостей, викликають тугу і смуток і можуть сприяти появі депресії.
Але похилі роки можуть стати не менш щасливими та повноцінними, ніж інші, бодай у сенсі духовної зрілості.

Що ж таке депресія?


Депресія - це хворобливий стан пригніченості, безвиході, коли людина почуває себе глибоко нещасною і цілковито нездатною відчувати задоволення, такою, що втратила мету та зміст життя.
Існують різні форми та симптоми депресії, але всі вони знижують життєву енергію, підривають здоров’я, змінюють апетит і сон, знижують сексуальну потенцію, концентрацію уваги, а звідси й пам’ять. Депресія не зважає на національність, культуру, соціальний статус, стать, вік.
Сьогодні можна говорити про справжню епідемію депресії! За даними статистики, не менше ніж 15-20 % населення у всьому світі відчули цей стан на собі. Коли Ви читаєте ці рядки, приблизно 121 мільйон людей різного віку, чоловіків і жінок, бідних та заможних страждають на депресію.

Соціальні наслідки депресії


Депресія впливає на людину, її особистість, погіршує її стосунки з близьким оточенням, аж до можливого їх розриву, а отже, погано відбивається на розвитку суспільства загалом. Економічна діяльність людини, яка страждає на депресію, порушується через зниження працездатності.

Клінічні наслідки депресії


З'являються захворювання органів та систем людини, перебіг наявних хвороб погіршується. Імунітет людини знижується, а отже, вона стає вразливою до різних інфекцій. Депресія сприяє розвитку остеопорозу. Депресивні розлади вдвічі збільшують ризик виникнення захворювань серцево-судинної системи, інфаркту міокарда. Страждає і нервова система. На пам’ять, концентрацію уваги та інші процеси мислення депресія впливає негативно.
Депресія неабияким чином впливає на сприйняття болю. Людина, яка страждає від хронічного болю у суглобах чи спині, у період депресії відчуває його посилення. Чимало людей, категорично заперечуючи наявність депресивного стану, скаржаться на різноманітний незрозумілий біль.

Фізіологічні наслідки депресії


Депресія впливає на функції усього тіла. Зміни апетиту призводять до переїдання та появи надлишкової ваги чи, навпаки, до зникнення апетиту та втрати маси тіла. Депресія здатна викликати перебої у роботі гормональної системи та інші фізіологічні зміни. Найбільша її підступність у тім, що вона вражає одночасно тіло, розум і душу.

Чинники, що сприяють депресивному стану


Усталеною є точка зору про переважну значущість чинника спадковості за важких депресивних розладів. Доведено, що ризик виникнення депресій в осіб, прямі родичі яких страждають на афективні (емоційні) розлади, сягає 10-15 %, тоді як для інших загалом цей показник не перевищує 1-2 %. Важливо зазначити, що ризик розвитку захворювання у прямих родичів знижується з віком. Депресивний розлад може формуватися не тільки як результат дії генетичного механізму. Останні 20-30 років бурхливо розвивається вивчення імунних механізмів афективних розладів.
Чільне місце серед пояснень причин виникнення депресивних розладів посідає біохімічна теорія. Деякі біологічні зміни під час старіння подібні до тих, що мають місце за депресії. Так, і нормальне старіння, і стан пригноблення пов’язані зі зниженням у мозку концентрації так званих нейромедіаторів, а саме серотоніну, допаміну, норадреналіну та їхніх метаболітів.
Розвитку депресивного розладу можуть сприяти деякі хронічні хвороби. Вони ускладнюють людині життя, потребують змін життєвого стилю, вимагають перебування у стаціонарі для лікування, заважають повноцінному встановленню контактів з людьми, нерідко завдають фізичного болю. До переліку таких захворювань відносять СНІД, онкологічні захворювання, синдром хронічної втоми, бронхіальну астму, захворювання серця, цукровий діабет, вірусний гепатит, системний червоний вовчак, розсіяний склероз, хворобу Паркінсона, гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт), виразкову хворобу.
Що стійкіший характер особистості, то нижче вірогідність розвитку депресивного розладу. Водночас переважання невротичних рис у структурі особистості часто призводить до депресивного реагування.
Призводити до депресивних виявів може так зване депресивне мислення, яке, за твердженням О. Бека, складається з трьох основних компонентів:
1) негативне ставлення до себе («усе дуже погано, бо я така невдаха, не заслуговую на інше»);
2) негативний життєвий досвід («усе завжди було погано»);
3) песимістичний погляд на майбутнє («усе буде погано», «я не чекаю на щастя»)

Хворий зазвичай переконаний, що людина тільки тоді може бути щаслива, коли її люблять всі. Також важливим є когнітивні (пізнавальні) викривлення у мисленні хворого: перебільшення неприємностей та применшення позитиву. «Негативна» свідомість вишукує негативні аспекти щодо себе та світу загалом. Мислення депресивних людей спирається на максимуми: «все або нічого», «чорне або біле». Встановлення таких стандартів призводить до того, що людина стає менш діяльною й перебуває у стані постійного розчарування та самозвинувачення. Вона завжди ставить під сумнів усе позитивне, будь-який успіх, позитивні результат та особистісні якості. Дуже важливо розуміти, що депресивна людина й іншій людині приписує думки, бажання та наміри з позиції свого, негативного, ставлення до себе й усього світу.
Психологічні проблеми, що виникли у дитинстві, можуть стати серйозною причиною виникнення депресивного розладу, а надто у похилому віці. Відіграють роль і стосунки з оточуючими, особливо з близькими. Наприклад, жінки дуже чутливі до ступеня близьких взаємин із чоловіком, з сім'єю.
Провокуючим чинником депресивного розладу, особливо у похилому віці, можуть також стати травмуючі події життя. Звичайно, не всі люди однаково реагують на втрату близької людини, але симптоми переживання скорботи, схожі з виявами депресії, ще не є депресією, яку практично завжди супроводжують занижена самооцінка та/або надзвичайне почуття провини аж до втрати самоповаги. Вважається, що для процесів зцілення при переживанні скорботи треба пережити гострий період горя.
До травмуючих подій можна віднести також втрату здоров’я або небезпечні для життя хвороби близьких, фінансові проблеми, складнощі у соціальній сфері (розлучення, проблеми на роботі тощо). Саме за таких ситуацій емоціональними відповідями можуть стати смуток, пригніченість, відчай і туга. Але депресія - це дещо більше, ніж природна реакція на невдачі та втрати, вона глибоко руйнує організм, зачіпає усі сфери життя людини.

Прояви депресії


Депресія може прикриватися різними масками, наприклад, невизначеними фізичними симптомами - утомленістю, безсонням або навіть розладами травлення. Іноді депресія повільно та непомітно оволодіває розумом і душею. Іноді, особливо після стресової ситуації, настає достатньо швидко. Часом люди й не підозрюють, що з ними «щось не те», а буває, цілком усвідомлюють наявність депресії.
Якщо Ви помітили у себе неможливість сконцентруватися на чомусь, складності із запам’ятовуванням, надмірну дратівливість або, навпаки, загрожувальну бездіяльність, напливи негативних думок та почуттів, неможливість закінчити почату справу, але не впевнені, чи є вони виявом депресивного стану, скористайтеся наведеним нижче текстом. Хрестиком позначте позитивну відповідь на кожне твердження.
1. Мої справи дедалі погіршуються.
2. Я нікому непотрібна (нікчемна) людина.
3. У мене погіршилася пам’ять.
4. Я припускаюся багатьох помилок.
5. Загалом мені не щастить у житті.
6. Найважче для мене - прийняти рішення.
7. Майбутнє лякає мене.
8. Ніхто навіть не пожалкує, якщо зі мною щось трапиться, помру.
9. Я просто песиміст - нічого не вдієш.
10. Мене дратує, якщо хтось сміється або жартує.
11. Я припустився багатьох помилок у житті.
12. Не віриться, що все може змінитися на краще.
13. Я незадоволений/незадоволена собою.
14. У мене трапляються напади незрозумілого плачу.
15. Праця та виконання важливих справ зараз для мене дуже важкі.
Якщо Ви позначили кілька (до третини) висловлювань, то у Вас ще не обов’язково депресія. Та чим більше позначено пунктів, тим вірогідніший розлад. Варто порадитися з фахівцем, особливо якщо думки про смерть часті та нав’язливі.
Депресію можна переживати по-різному: хтось збуджений і страждає від неможливості заснути, а хтось настільки загальмований, що, здається, спить на місці вдень, але при цьому страждає від безсоння вночі.
У людини, яка страждає на депресію, змінюється соціальна поведінка. Вона може намагатися уникати людей, навіть тих, з якими у неї були найтісніші стосунки. Відчуваючи депресію, людина уникає тих, хто міг би їй допомогти. У стані депресії у неї збільшується нетерпимість, з’являються непритаманні їй риси характеру, хвороблива критичність.
Спробуйте оцінити свою соціальну поведінку, позначаючи хрестиками твердження, з якими Ви згодні.
1. Останнім часом я уникаю компаній інший людей, навіть моїх друзів та членів родини.
2. З жодною людиною я не можу поговорити про свої тривоги та побоювання.
3. Останнім часом я більш дратівливий/дратівлива.
4. Я дуже самотній/самотня.
5. Відчуваю, що ніхто мене не розуміє.
6. Я нікому не потрібний/не потрібна.
7. Я не здатний/не здатна ні про кого піклуватися.
Переживання розладу завжди супроводжується кількома фізичними симптомами, а у декого вони можуть стати єдиними виявами депресії. Найчастіше останнє відбувається з людьми, які ігнорують свої емоції, з тими, кого привчили з дитинства ховати свої почуття, кого батьки карали за плач чи вияви інших почуттів.
Вас турбують зміни самопочуття, що їх Ви не можете пояснити:
1) у мене підвищився кров’яний тиск;
2) у мене немає апетиту;
3) я став ненажерливий;
4) у мене погіршився сон;
5) я постійно хочу спати;
6) моє харчування не змінилося, але з’явилися закрепи;
7) відчуваю біль у шлунку;
8) мене непокоїть незрозумілий біль і неприємні почуття у різних частинах тіла;
9) абсолютно немає життєвого тонусу;
10) я значно схуд/схудла (поповнішав/поповнішала) без причини.
Якщо зміни самопочуття тривають тиждень і більше, обов’язково відвідайте лікаря.

Форми депресії


Депресія може виявлятися у різних формах: важка депресія, депресія середнього ступеня важкості, легка, дистимічний розлад, емоційний розлад, біполярний розлад, сезонна депресія, гормонально обумовлена депресія.
Розглянемо деякі з них.

Важка депресія характеризується значним спадом настрою, втратою інтересу до життя. Страждання тривають два і більше тижнів. Можуть мати місце такі симптоми:
- зниження здатності до концентрації уваги та неспроможність приймати своєчасне рішення, спроби відкласти прийняття рішення;
- постійне відчуття втоми;
- незвичайне збудження, рухова занепокоєність (заламування рук, кусання нігтів, губ, непосидючість) або, навпаки, рухова загальмованість (загальмована мова та реакції, «застигання» мімічних рухів, зниження загальної моторики аж до повної адинамії);
- занижена самооцінка;
- відчуття провини, туги, відчаю;
- відчуття провини та покарання за помилки та гріховні вчинки в минулому, що ви є та людина, яка є причиною страждання інших;
- втрата спроможності відчувати задоволення;
- зміни апетиту та ваги;
- думки про смерть, нав’язливі думки.
Люди, затягнені в павутиння депресії, не здатні піклуватися ані про себе, ані про оточуючих. У цьому разі потрібне лікування у фахівця з психічного здоров’я людини. Часто ці хворі заперечують вияви де пресії, але ці вияви можуть бути помічені їхніми близькими.
Дистимічний розлад характеризується тривалим зниженням настрою (не менше 2-х років). Він інколи може починатися з дитячих років або у підлітковому віці та тривати все життя, а в напружені його періоди збільшувати ризик виникнення депресії. Люди з дистимією часто дивляться на свої труднощі як на закономірні обставини життя і не шукають вихід.
Емоційний розлад - це загострена реакція на одну чи кілька життєвих неприємностей. Життя це не тільки радість та щастя. У всіх людей час від часу трапляються проблеми у родині, виникають конфлікти, їх спіткають хвороби  тощо. Але деякі люди можуть сприймати ці складнощі без зайвих емоцій. Загалом проблема емоційних розладів легша, ніж важка депресія.
За біполярного афективного розладу настрій людини різко змінюється від підвищеного до зниженого. Поряд з депресивними періодами люди відчувають епізоди незвичайних ейфорійних підйомів, коли вони здаються веселими та щасливими. Але ця веселість якась неприродна, людина менше спить, є дуже енергійною, працює на підйомі. Тривалі біполярні афективні розлади потребують лікування у фахівця.
Сезонна депресія - це поява депресивних симптомів восени чи взимку, коли недостатньо сонячного світла. Може підвищуватися апетит, виникнути бажання їсти страви, багаті на вуглеводи, з’явитися сонливість або дратівливість, почуття важкості у руках і ногах. При цьому також знижується рівень інтересів та втрачається здатність відчувати задоволення. У цьому разі важливо збільшити перебування людини на сонці, відкритому повітрі (прогулянки).

Лікування депресивних розладів


Депресія виліковується. Більшість тих, хто зараз страждає на депресію, можуть бути впевнені у перемозі.
Можна звернутися до кваліфікованого психотерапевта або психіатра, який надасть рекомендації з медикаментозної терапії при потребі, наприклад, за важких депресивних станів. Вже існують ефективні антидепресанти, поява яких спричинила переворот у терапії депресій, і тепер більшість хворих може лікуватися амбулаторно.
Іноді хворий потребує поєднання психотерапевтичного та медикаментозного лікування. Психотерапія проводиться тим інтенсивніше, чим більшою є роль психогенних чинників у виникненні депресії. Психотерапія допомагає налагодити порушені зв’язки з рідними, друзями; подолати проблеми зміни соціальних ролей - позбутися деяких з них або, навпаки, призвичаїтися до нових.
Існує і метод самодопомоги, ефективний для багатьох людей, що страждають на неважкі форми депресії. Пам’ятайте, що для успішно реабілітації дуже важливо збільшувати фізичну активність. Для планування лікувальної комбінації проконсультуйтеся у фахівця.

Емоції це не погано!


Що більший спектр емоцій пізнає людина у житті, то більше вона може оцінити його різноманіття та багатство, глибше відчуває чужий біль і щиріше - чужу радість. Не пізнавши усю глибину туги та смутку, ми не змогли б оцінити час успіху, радості та захвату. Переживання емоцій, як позитивних, так і негативних, відрізняє людей від штучних механізмів, надає нашому життю сенс.

Звернутися по допомогу

ГОЛОВНА

На початок

Тут Ви можете залишити Ваші коментарі