ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ТРАВМАХ І ОПІКАХ ОЧЕЙ

Внаслідок анатомічних і функціональних особливостей, високої чутливості очі при не щасних випадках страждають значно частіше і небезпечніше, ніж будь - які інші органи. Навіть незначні пошкодження очей можуть призвести до різкого зниження чи повної втрати зору.
Травми очей виникають за різних обставин - на виробництві, в домашніх умовах, при заняттях спортом і т.д. Також різноманітні і причини травми: термічні, хімічні, променеві фактори, які викликають опіки очей, або механічні фактори (ріжучі, колючі, тупі предмети і уламки) і т.д., які призводять до поранень та контузій очного яблука.
Де б не виникло пошкодження очей, і чим би воно не було викликане, важливо пам’ятати, що результат лікування часто залежить від того, наскільки своєчасною і раціональною була перша медична допомога. Якщо потерпілий не може надати цю допомогу сам собі, то це може зробити товариш, що знаходиться поруч, чи медик будь-якої спеціальності. Разом з тим потерпілий не в змозі об’єктивно оцінити тяжкість пошкодження, тому після надання першої допомоги потерпілого треба негайно показати лікарю-окулісту в найближчій поліклініці, а той вже вирішить всі питання подальшої спеціалізованої допомоги. Хворих з легкими формами пошкодження очей залишають під наглядом лікаря - окуліста за місцем проживання, а з пошкодженням середньої тяжкості направляють в очний травмоцентр. Очні травмоцентри забезпечені сучасним мікрохірургічним інструментарієм, шовним матеріалом, операційними мікроскальпелями, їх штат укомплектований кваліфікованими спеціалістами. Але для того, щоб ця допомога була дієвою, важливо, щоб потерпілі своєчасно звертались до лікаря.
Можна навести багато прикладів, коли люди недооцінюють всю серйозність отриманої травми. Частіше всього це буває при пораненні ока металевим уламком під час різноманітних ремонтних робіт. Людина відчуває момент поранення, короткочасний біль, але оскільки цей біль нетривалий, за допомогою звертається тільки через 1-2 дні, коли вже настають серйозні ускладнення, які нерідко призводять до втрати зору, а іноді і ока.
Часто трапляються випадки пошкодження очей у стані алкогольного сп’яніння і щоб приховати цей стан від лікаря, потерпілі звертаються за допомогою через добу і більше, тобто з запізненням.
Наслідки бувають часто тяжкими і можуть призвести до втрати професійної працездатності.
Вид чи об’єм першої само-, взаємо- чи медичної допомоги залежить від характеру пошкодження ока.
При проривних пораненнях повік, слізного апарату або очниці необхідно змазати шкіру навколо рани 1% спиртовим розчином зеленки і накласти на рану стерильну пов’язку, а при контузіях до повік прикласти холодну примочку чи пакет з льодом.
При пораненнях очного яблука необхідно закапати в око дезінфікуючий розчин (30%-ний розчин сульфацилу натрію (альбуцид) чи 0,2% - ний розчин левоміцетину) і накласти на око стерильну пов’язку. Якщо першу допомогу надає медпрацівник, то потерпілому рекомендується ввести протиправцеву сироватку і разову дозу антибіотика широкого спектру дії. Дуже важливо якнайшвидше показати потерпілого окулісту чи відвезти до очного стаціонару, де буде встановлений точний діагноз і надана кваліфікована допомога.
При опіках очей вид першої допомоги залежить від характеру опікового агента, але в першу чергу треба якомога швидше його видалити чи нейтралізувати.
Частинки твердих агресивно діючих речовин (вапно, цемент і т.п.), речовин, які мають властивості кислот або лугів, розплавлений метал спочатку видаляють за допомогою згорнутих ватних, марлевих тампонів та пінцета, а потім, коли частинки будуть повністю видалені з-під повік, починають промивання.
Якщо в око або на повіки потрапила рідка кислота або луг, промивання необхідно зробити негайно. При хімічних опіках швидкість і повнота видалення агресивної речовини відіграє вирішальну роль для подальшої долі очей. Дуже шкідливі концентровані розчини кислот і лугів, але особливо шкідливі луги, оскільки вони швидко поширюються вглиб ока і тому пошкодження очей від опіків лугами бувають особливо тяжкими. Людина, яка зазнала хімічного опіку, зразу не відчуває особливих неприємностей, але в наступні дні стан ока може різко погіршитися.
Промивати око краще проточною водою - під краном або над фонтанчиком, за допомогою гумового балончика, шприца або кружки, у ванночці і т. п., але обов’язково рясно, не менше 10 хвилин, до повного вимивання хімічної речовини. Значно легше проводити промивання, якщо є можливість попередньо знеболити око 0,25%-ним розчином дикаїну або 2%-ним розчином новокаїну.
Після промивання необхідно закапати в око дезінфікуючий розчин (30%-ний розчин альбуциду, 0,2%-ний розчин левоміцетину та ін.), закласти за повіки будь-яку очну антибактеріальну мазь (2%-ну стрептоцидову; 1 %-ну тетрациклінову, або 1 %-ну лінкоміцинову емульсію та ін.) і накласти стерильну пов’язку. Якщо обпечені повіки, накладають мазеву пов’язку.
При важких опіках рекомендована ін’єкція протиправцевої сироватки і разової дози антибіотика. Після цього потерпілого потрібно доставити до окуліста.
Під час опіку ультракороткими променями (напр., від електрозварки, кварцевої лампи, тривалого перебування на яскраво освітлених снігових схилах тощо), виникає «сніжна сліпота», яка проявляється різким болем в очах, сльозотечею, тимчасовою втратою зору. Заходами допомоги у таких випадках можуть бути холодні примочки, захист очей від світла, закапування знеболюючих засобів: 0,25%-ного розчину дикаїну або 1 %-ного розчину новокаїну, тримекаїну, накладання пов’язки.
Наведених вище методів першої долікарської чи медичної допомоги при пораненнях або опіках очей нерідко буває достатньо, аби уникнути небезпечних для зору людини наслідків. Але кожен повинен пам’ятати, що найкраща гарантія від нещасного випадку - це уважне ставлення до свого здоров’я, користування захисними окулярами і масками, ретельне дотримання правил техніки безпеки.