Всесвітній день боротьби з туберкульозом - 24 березня 2016 року
Девіз: «Об’єднатись для звільнення від туберкульозу»

2015 рік став переломним в боротьбі з туберкульозом. Він відзначив крайній строк досягнення показників Цілей тисячоліття в галузі розвитку і перехід від стратегії «Зупинити туберкульоз» до стратегії «Покласти край туберкульозу». Попередні 20 років глобального моніторингу ситуації з боку ВООЗ охопили 205 країн з 99% населення світу і документально підтвердили прогрес у справі профілактики, діагностики і лікування хвороби. Із 1990 року показник смертності від туберкульозу знизився на 47%. Ефективна діагностика і лікування туберкульозу дозволили врятувати 43 млн. людей в період з 2000 по 2014 рік. На глобальному рівні показники захворюваності зменшувались на 1,5% за рік і на сьогодні скоротились на 18%. (http://www.who.int/tb/publications/global_report/gtbr2015_execsummary_ru.pdf?ua=1). Протягом 20 років ВООЗ отримала повідомлення про 78 млн. випадків туберкульозу, 66 млн. з яких було успішно вилікувано. Проте успішне лікування пройшла тільки половина хворих на туберкульоз з множинною стійкістю до лікарських препаратів.
Незважаючи на досягнення і той факт, що практично всі випадки хвороби можливо вилікувати, туберкульоз (поряд з ВІЛ-інфекцією) залишається однією з найбільших загроз у світі і причиною смертності.
Стратегія Всесвітньої організації охорони здоров’я щодо боротьби з туберкульозом на наступні 20 років, із 2016 по 2035 роки, націлює громадянське суспільство, медичних працівників, міжнародні партнерські організації і пацієнтів на спільну діяльність для ефективного виявлення, діагностики, лікування до повного зцілення всіх хворих людей. Світ, вільний від туберкульозу означає припинення до 2035 року глобальної епідемії шляхом зниження смертності від туберкульозу на 95% і захворюваності - на 90% (або менше 10 випадків туберкульозу на 100 тис. населення), а також ліквідацію випадків катастрофічних витрат сімей, яких торкнулась проблема туберкульозу. Наукові дослідження, які знаходяться зараз на просунутому етапі розробки, вселяють надію на успіх у досягненні амбіційних цілей і стосуються нових протитуберкульозних лікарських засобів і режимів лікування, використання нових сучасних вакцин для імунізації підлітків та дорослих, діагностичних тестів на основі молекулярних технологій, а також діагностичної системи «GeneXpertOmni», яка призначена для тестування як самої хвороби, так і її форми, стійкої до протитуберкульозного препарату ріфампіцину. Очікується, що вона буде меншою за габаритами і дешевшою, ніж існуючі системи діагностики на основі нуклеїнових кислот.
В Україні, за даними директора ДУ «Український Центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України» Н.Нізової, за період з 2005 по 2014 рік показник захворюваності на туберкульоз в країні знизився майже на чверть, а смертності – вдвічі. За її словами, «в умовах соціально-економічної кризи, яка поглиблюється через військовий конфлікт на Сході країни, прогнозується погіршення епідемічної ситуації з туберкульозу, що потребуватиме додаткових організаційних заходів та фінансових витрат». Залишаються гострими проблеми діагностики, ефективності лікування, паліативної допомоги, поширення ВІЛ-інфекції та туберкульозу з множинною стійкістю до лікарських препаратів серед загального населення. На засідання Комітету з програмних питань Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу 12 лютого 2016 року розглянуті проблемні питання контролю за туберкульозом серед внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) в Україні. У порівнянні з 2014 роком кількість виявлених випадків хвороби серед ВПО збільшилась. Рівень ВІЛ-інфікованих серед ВПО, хворих на туберкульоз, складає 18%, резистентність до ріфампіцину хворих – 47%. Розглядається можливість нормативного врегулювання питання щодо визначення ВПО як групи підвищеного ризику захворювання на туберкульоз.
За підсумками 2015 року захворюваність на вперше діагностований  туберкульоз у місті Києві склала 46,2 на 100 тисяч населення, що на 7,6 % нижче порога епідемії та на 17,3 % нижче за показник по Україні.
В порівнянні з 2014 роком захворюваність на туберкульоз у місті Києві зросла на 6,7 % (з 1224 до 1314 в абсолютних числах) за рахунок збільшення відсотку охоплення населення профілактичними флюорографічними оглядами (з 45 % до 85 %) та покращення виявлення позалегеневих форм туберкульозу внаслідок посилення настороженості з боку лікарів інших спеціальностей. Так, захворюваність на позалегеневий туберкульоз зросла майже на 35 % (зареєстровано 183 хворих проти 141 – у 2014 році) та склала 6,2 на 100 тисяч населення. Позалегеневий туберкульоз не становить загрозу зараження оточуючих осіб.
Захворюваність на туберкульоз легень залишається практично на рівні 2014 року, всього захворіла 1131 особа, показник захворюваності на 100 тисяч населення склав 39,2 (Україна – 49,7). 
Захворюваність на туберкульоз дітей віком до 14 років знизилася на 41 % і складає   4,9 на 100 тисяч дитячого населення. Всього захворіла 21 дитина (2014р. – 34 дитини). Показник по Україні склав 8,6.
Захворюваність підлітків віком 15-17 років у м. Києві залишається на рівні 2014 року та складає 19,8 на 100 тисяч підліткового населення (всього захворіло 13 підлітків). Показник по Україні склав 23,4.
Показник захворюваності на ко-інфекцію туберкульоз/ВІЛ у місті Києві зріс на 32,6 % (з 269 до 360 в абсолютних числах) та склав 12,6 на 100 тисяч населення, що на 22,3 % перевищує показник по Україні, який складає 10,3. Зростання захворюваності на ко-інфекцію пов’язане з покращенням виявлення позалегеневих форм туберкульозу у ВІЛ-інфікованих,  питома вага яких серед всіх вперше захворілих на ко-інфекцію ТБ/ВІЛ зросла з 21 % у 2014 році до 25 % за 2015 рік (з 57 до 90 в абсолютних числах).
Смертність від туберкульозу знизилася на 24 % (з 208 до 164 в абсолютних числах) та склала 5,7 на 100 тисяч населення, що на 54 % нижче за показник по Україні.
Нагадаємо ключові моменти, які необхідно знати всім людям. Головний шлях зараження туберкульозом – повітряно-крапельний. Клінічні симптоми, які вказують на туберкульоз: кашель більше 2 тижнів, підвищена температура тіла більше 7 днів, задишка, біль в грудній клітині, поганий апетит, постійна слабкість, безпричинне зниження ваги, блідість шкіри, підвищена пітливість, особливо вночі, кровохаркання. Кашлю на ранніх стадіях хвороби може не бути.
При появі хоча б одного з перелічених симптомів потрібно звертатись до лікарів загальної поліклінічної мережі, які можуть своєчасно діагностувати хворобу шляхом рентгенологічного обстеження легень та двократного дослідження мокротиння. При ранньому виявленні захворювання туберкульоз виліковний.
Використана інформація головного спеціаліста з фтизіатрії Департаменту охорони здоров’я Ю.Б.Загути.

Головний лікар                                                           О.Стойка

ПОГОДЖЕНО
Головний спеціаліст ДОЗ  з фтизіатрії
Ю.Загута

 

 

 

Когут, 468-06-47

 

ГОЛОВНА

На початок