До Всесвітнього дня нирки – 12 березня 2009 року

Глобальна ініціатива «Всесвітній день нирки» Міжнародного товариства нефрологічних федерацій і Міжнародної спілки нефрологів існує з 2006 року. Її метою є попередження прогресивного зростання кількості хронічних захворювань нирок, які призводять до гемодіалізу та трансплантації. У грудні 2007 року Україна приєдналась до участі в цьому проекті і вже вдруге відзначає цей День .
Нирки – один з найважливіших парних органів людини, який виконує цілий ряд життєво важливих функцій, а саме: фільтрує та очищує від непотрібних та шкідливих речовин більше 200 літрів крові на добу, бере участь в регуляції артеріального тиску, продукції червоних кров’яних клітин, регулює водно–сольовий обмін. У нирках відбувається дві групи процесів, що забезпечують підтримку сталості внутрішнього середовища: сечоутворення і вивільнення в кров гормонів, ферментів, біологічно активних речовин і сполук. Захворювання нирок надзвичайно поширені – ті чи інші проблеми з функціонуванням органу має приблизно кожен 10 мешканець Землі. Підступність ниркової патології полягає в тому, що в багатьох випадках хвороба виникає миттєво або проявляє себе на пізніх стадіях, коли виникає хронічна ниркова недостатність і тоді єдиним методом порятунку для пацієнта є замісна ниркова терапія або трансплантація органу. На це в світі сьогодні витрачається близько1 трлн. доларів на рік.
Які найголовніші фактори ризику захворювання нирок? Насамперед, це гострі та хронічні джерела інфекції в організмі – карієс, часті ангіни, хронічний тонзиліт, грип та ін., вроджені аномалії, схильність до алергійних та аутоімунних реакцій, спадковість, вживання алкоголю, куріння. До групи ризику виникнення ниркової патології відносяться і хворі на артеріальну гіпертензію (АГ) та цукровий діабет. Ці захворювання обопільно потенціюють розвиток і ускладнюють перебіг одне одного. Відомо, що поширеність АГ серед хворих із хронічними захворюваннями нирок становить близько 60 %, а приблизно 20–25 % хворих з нирковою недостатністю – пацієнти з так званим гіпертензивним нефросклерозом, який є прямим наслідком прогресування ураження нирок при АГ. Чинником ризику щодо виникнення ниркової патології є й вагітність, вплив хімічних речовин, важких металів та їх сполучень (ртуть, свинець, кадмій, літій), органічних розчинників (етиленгліколь) гемолітичних отрут, тривалий прийом медикаментів, зокрема, антибіотиків, знеболювальних, протизапальних тощо. Медики виокремлюють й ендемічні ризики, тобто пов’язані з місцевістю проживання: хімічний склад води, ґрунту. Це передусім стосується півдня України й регіону Карпат, де люди частіше хворіють на сечокам’яну хворобу.
Які симптоми повинні спонукати хворого звернутися на обстеження?
Найчастіше це набряки обличчя, нижніх кінцівок, усього тіла, підвищення артеріального тиску, біль у поперековому відділі спини, внизу живота, утруднене сечовипускання, підвищення температури тіла тощо. Але, на жаль, часто хвороби нирок виявляють тоді, коли становище вже є загрозливим, розвивається хронічна ниркова недостатність. Лікування пацієнтів на цьому етапі проводиться двома основними методами – гемодіалізом (підключення до апарату «штучна нирка») та перитонеальним діалізом (введення діалізуючого розчину в черевну порожнину з подальшим її видаленням). У світі приблизно 200 осіб на мільйон користуються апаратом «штучна нирка», в Європі – 600, в Японії – 700, в Києві – 90, а в інших регіонах країни – ще менше.
На кінець грудня 2008 року в лікувальних установах міста медична допомога методами замісної ниркової терапії надавалась 345 киянам. З них 319 осіб отримали лікування методом гемодіалізу, а 26 - методом перитонеального діалізу. Існує відчутний дефіцит діалізних місць і це призводить до збільшення смертності у нефрологічних стаціонарах від ускладнення термінальної стадії хронічної ниркової недостатності.
При наявності симптомів, які можуть свідчити про захворювання нирок ви можете звернутись до нефрологічних кабінетів районних поліклінік, консультативного кабінету амбулаторного прийому Міського науково-практичного центру нефрології та гемодіалізу КМКЛ № 3 (вул. П. Запорожця, 26, тел. 540-96-54) та нефрологічного кабінету консультативної поліклініки Олександрівської клінічної лікарні (вул. Шовковична, 39/1, корп. 4, каб. 9, тел. реєстратури 234–73–64).
В багатьох випадках своєчасна діагностика та адекватне лікування дозволяють попередити хронізацію процесу та звести до мінімуму ускладнення.

              Головний лікар                                         О. Стойка

ГОЛОВНА

На початок

Тут Ви можете залишити Ваші коментарі