25 квітня 2016 року – Всесвітній день боротьби з малярією.

Всесвітній день боротьби з малярією був установлений державами – членами ВООЗ на 60-тій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я  в 2007 році. В цей день появляється можливість наголосити на необхідності постійних інвестицій та стійкої політичної прихильності для профілактики малярії та боротьби з даним захворюванням.

Гаслом Всесвітнього дня боротьби з малярією 2016 року є - «Остаточно покінчити з малярією», воно віддзеркалює концепцію світу вільного від малярії, викладену в «Глобальній технічній стратегії боротьби з малярією на 2016-2030рр.». Ця стратегія прийнята Всесвітньою асамблеєю охорони здоров'я в травні 2015 року, направлена на зменшення глобального тягаря малярії в найближчі 15 років. Її задачі грандіозні, але досяжні :

У відповідності до Всесвітньої доповіді про боротьбу з малярією                         в 2015 році, в глобальному масштабі  – майже половина населення світу, а саме 3,2 мільярди осіб, наражаються на ризик захворювання на малярію, а 214 мільйонів людей захворіли на малярію і 483 тис. осіб померли від цієї хвороби, головним чином в Африці – на південь від Сахари. В 2015 році передача малярії продовжувалась в 97 країнах і територіях. Мільйони людей все ще не мають доступу до послуг, необхідних для профілактики і лікування малярії.

В період між 2000 і 2015 роками захворюваність малярією серед груп ризику (частота нових випадків) знизилась на 37%. За цей же період смертність від малярії серед груп ризику знизилась на 60% у всьому світі у всіх вікових групах і на 65% серед дітей у віці до 5 років.

В Україні в 2015 році зареєстровано 52 завізних випадків з ендемічних по малярії країн, захворювання зареєстровано в 18 регіонах, в т.ч. в м. Києві. Найбільша кількість випадків зареєстровано в Одеській області – 10; м. Києві – 8; Дніпропетровській, Київській та Львівській областях - по 5 випадків. В 3-х випадках (м. Київ) захворювання закінчилось летально(1 випадок у миротворця, що прибув з Кот-д'Івуар, система МВС України). Всі летальні випадки обумовлені тропічною малярією і пізнім зверненням за медичною допомогою.

Переважна більшість захворілих українців обумовлена перебуванням в країнах ендемічних по малярії, в т.ч. і службових відрядженнях та працевлаштуванню у зазначених вогнищах малярії.

За попередніми даними понад 50% випадків зараження малярією              громадян СНД відбулось під час службових відряджень, що свідчить про недостатню роботу по попередженню захворювань на малярію організаціями, які відряджали співробітників в країни тропічного поясу.

Основними факторами, які сприяють поширенню малярії в світі, стали : інтенсивна міграція населення, глобальні зміни клімату, резистентність малярійних  комарів до інсектицидів, стійкість збудників малярії – малярійних плазмодіїв до медичних препаратів.

Малярія – тяжке інфекційне захворювання. Відомі 4 форми малярії. Найбільшу небезпеку являє тропічна малярія, яка без проведення своєчасного лікування в найкоротші терміни від появи симптомів захворювання, може закінчитись летально.

Зараження реалізується при укусах малярійних комарів, можлива передача хвороби при гемо трансфузіях, через медичні інструменти при внутрішньовенних ін'єкціях, а також від хворої вагітної матері до плоду.

При зараженні паразити потрапляють в кров, циркулюють в ній, а потім заносяться в печінку та селезінку, в клітинах яких розвиваються на протязі тижня, а потім поступають в кров, де проникають в еритроцити, що призводить до гемолітичної анемії.

Маленький одноклітинний паразит великий майстер зміни структури – «зовнішності», таким чином уникаючи розпізнавання нашої імунної системи. П'ять тисяч його генів постійно мутують. Такі властивості забезпечують резистентність  до всіх ліків, які ми створюємо. Саме ці особливості паразита зробили малярію таким сильним противником людства. Сприяє цьому факту і наявність переносника – малярійного комара, який теж має виражену стійкість до репелентів та дезінфектантів.

Паразитів малярії можна виявити лише в крові людини.

Симптомами малярії є лихоманка, головний біль, озноб та блювота. Останні можуть мати не різко виражені ознаки, що перешкоджає діагностиці. У дітей найчастіше розвивається один чи кілька наступних симптомів : виражена анемія, дихальна недостатність з ацидозом чи церебральна малярія.

Профілактика хвороби здійснюється медикаментозними препаратами.

На даний час відсутні ліцензовані вакцини для профілактики малярії, найбільше вивченій стадії знаходиться вакцина проти тропічної малярії RTSS/AS01, яка пройшла клінічні випробування в 7 країнах Африки та в липні 2015 року отримала позитивну оцінку Європейського агентства  з лікарських засобів. В жовтні 2015 року розпочаті пілотні застосування RTSS/AS01 в обмежених країнах Африки.


Особам, які виїжджають за кордон необхідно пам'ятати :

Конкретні рекомендації щодо профілактики малярії, затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 07.11.2011р. № 19 «Про заходи профілактики малярії в Україні» і викладені в пам'ятці  для виїжджаючих в тропіки, що додається.

Звертаємо увагу, що Лауреатами Нобелівської премії в області                 медицини 2015 року стали У. Кембелл, С. Омура, Ю. Ту. Вчені віднайшли засоби від тяжких захворювань. Серед них – малярії. Дослідниця з Китаю синтезувала артемізин. Речовина отримана з полину однорічного. Препарат знищує збудника малярії.

Пам'ятайте, що малярії можна запобігти і хворобу можна вилікувати при своєчасному зверненні до лікаря!


Колос Л.А., Хархун Т.О., Стойка О.О.

4815350

Додатоки

до постанови головного державного санітарного лікаря України

від 07.11.2011 № 19

 

Перелік країн ендемічних з малярії

(за інформацією ВООЗ)

(*- ризики лише P. vivax)

Африка

1.

Алжир*

26.

Ліберія

2.

Ангола

27.

Мавританія

3.

Бенін

28.

Мадагаскар

4.

Ботсвана

29.

Малаві

5.

Бурунді

30.

Малі

6.

Буркіна Фасо

31.

Мозамбік

7.

Гана

32.

Намібія

8.

Габон

33.

Нігер

9.

Гамбія

34.

Нігерія

10.

Гвінея

35.

ПАР

11.

Гвінея – Бісау

36.

Руанда

12.

Екваторіальна Гвінея

37.

Сан-Томе і Прінсіпі

13.

Джібуті

38.

Свазіленд

14.

Конго, Демократична Республіка (колишній Заїр)

39.

Сенегал

15.

Замбія

40.

Сомалі

16.

Зімбабве

41.

Судан

17.

Ерітрея

42.

Сьєрра-Леоне

18.

Ефіопія

43.

Об'єднана Республіка Танзанія

19.

Єгипет

44.

Того

20.

Кабо-Верде

45.

Уганда

21.

Камерун

46.

Центральноафриканська Республіка

22.

Кенія

47.

Чад

23.

Коморські острови



24.

Конго



25.

Кот-д’Івуар



 

Центральна та Південна Америка

1.

Аргентина*

13.

Колумбія

2.

Беліз

14.

Коста-Ріка

3.

Болівія, Багатонаціональна Держава

15.

Мексика

4.

Бразилія

16.

Нікарагуа

5.

Венесуела, Боліварианська Республіка

17.

Панама

6.

Гаїті

18.

Перу

7.

Гайана

19.

Еквадор

8.

Гватемала

20.

Сурінам

9.

Французька Гвіана

21.

Майотта

10.

Гондурас

22.

Парагвай*

11.

Домініканська республіка

23.

Сальвадор

12.

Ямайка


Азія і Океанія

1.

Афганістан

17.

Непал

2.

Бангладеш

18.

Оман

3.

Бутан

19.

Пакистан

4.

Вануату

20.

Таїланд

5.

В’єтнам

21.

Туреччина*

6.

Індія

22.

Філіппіни

7.

Індонезія

23.

Сирійська Арабська Республіка

8.

Іран, Ісламська Республіка

24.

Корея, Республіка*

9.

Ірак*

25.

Корея, Демократична народна Республіка*

10.

Камбоджа

26.

Шрі-Ланка

11.

Китай

27.

Папуа-Нова Гвінея

12.

Лаоська народно-демократична Республіка

28.

Соломонові острови

13.

Малайзія

29.

Саудівська Аравія

14.

Тимор-Лешті

30.

Багамські острови

15.

М’янма



16.

Ємен







 

СНД

1.

Азербайджан*

5.

Киргизстан*

2.

Вірменія*

6.

Російська Федерація*

3.

Таджикистан

7.

Грузія*

4.

Узбекистан*





Перелік

країн, де реєструється стійкість збудника малярії

до хлорохіну (делагілу)

(за інформацією ВООЗ)


Африка


1.

Ангола

23.

Мадагаскар

2.

Бенін

24.

Малаві

3.

Ботсвана

25.

Малі

4.

Бурунді

26.

Мозамбік

5.

Буркіна-Фасо

27.

Намібія

6.

Гана

28.

Нігер

7.

Гамбія

29.

Нігерія

8.

Габон

30.

ПАР

9.

Гвінея

31.

Руанда

10.

Гвінея-Бісау

32.

Сан-Томе і Прінсіпі

11.

Джібуті

33.

Свазіленд

12.

Заїр

34.

Сенегал

13.

Замбія

35.

Сомалі

14.

Зімбабве

36.

Судан

15.

Ерітрея

37.

Сьєрра-Леоне

16.

Ефіопія

38.

Танзанія

17.

Камерун

39.

Того

18.

Кенія

40.

Уганда

19.

Коморські острови

41.

ЦАР

20.

Конго

42.

Чад

21.

Кот-д’Івуар

43.

Екваторіальна Гвінея

22.

Ліберія

44.

Мавританія



Центральна    та    Південна    Америка


1.

Болівія

6.

Колумбія

2.

Бразилія

7.

Перу

3.

Венесуела

8.

Еквадор

4.

Гайана

9.

Сурінам

5.

Гвіана (фр.)

10.

Майотта


Азія   і   Океанія


1.

Афганістан



2.

Бангладеш

14.

М’янма

3.

Бутан

15.

Непал

4.

Бірма

16.

Оман

5.

Вануату

17.

Пакистан

6.

В’єтнам

18.

Таїланд

7.

Іран

19.

Філіппіни

8.

Індія

20.

Шрі-Ланка

9.

Індонезія

21.

Папуа-Нова Гвінея

10.

Камбоджа

22.

Соломонові острови

11.

Китай

23.

Саудівська Аравія

12.

13.

Лаос

Малайзія

24.

25.

Ємен

Об’єднані Арабські Емірати


 

 

 

 

 

 

ГОЛОВНА

На початок