Близько 15% населення у світі має будь–які форми інвалідності, з них 2–4% людей зазнають значних труднощів у функціонуванні. Глобальна оцінка інвалідності зростає у зв’язку зі старінням населення, швидким розповсюдженням хронічних захворювань, покращенням методів, які використовуються для вимірювання показників інвалідності. Щорічне проведення 3 грудня Міжнародного дня інвалідів має сприяти кращому розумінню пов’язаних з інвалідами проблем, реалізації прав і усвідомленню того, яку користь принесе залучення людей з особливими потребами до участі у самих різноманітних сферах політичного, соціального, економічного та культурного життя суспільства. Перша «Всесвітня доповідь про інвалідність» ВООЗ/Всесвітнього банку, яка була офіційно представлена 9 червня 2011 р. в Нью–Йорку, зібрала найкращі наукові дані з цієї проблеми та надала рекомендацій країнам, необхідні для здійснення Конвенції про права інвалідів, а саме: забезпечення доступу до всіх універсальних систем та послуг, інвестування коштів в спеціальні програми та послуги для інвалідів, прийняття національної стратегії та плану дій в цій області, залучення людей зі спеціальними потребами до роботи, удосконалення кадрового потенціалу (особливо в сфері реабілітації та соціального обслуговування), забезпечення необхідного фінансування та підвищення економічної доступності, підвищення інформованості суспільства про проблеми інвалідності, покращення збору даних про інвалідів, підтримка наукових досліджень в цій сфері.
У столиці проживає понад 145 тис. людей, які мають особливі потреби. За 9 місяців 2011 року в місті Києві вперше були направлені до медико–соціальних експертних комісій 9 тис. осіб, інвалідами визнані 7342 людини, безстроково – 3255. Первинна інвалідність приблизно в 87% була обумовлена інвалідністю від загальних захворювань, в 3,96% - інвалідністю військовослужбовців, 2,4% - внаслідок аварії на ЧАЕС, 6,5% - інвалідністю з дитинства, 0,42% - внаслідок трудового каліцтва та професійного захворювання. Серед захворювань, які призводять до інвалідизації, картина не змінюється: перше місце займають серцево–судинні захворювання (32%), друге – посідають новоутворення (25%), на третьому – хвороби кістково-м'язової системи і сполучної тканини (8,6%).
Такий розподіл свідчить про необхідність посилення профілактичної роботи первинної ланки медичної допомоги, адже на фактори ризику розвитку вищезазначених захворювань можливо своєчасно впливати. Контроль артеріального тиску, рівню цукру крові, відмова від куріння та вживання алкоголю, здорове харчування та достатня фізична активність – основні заходи з профілактики хронічних неінфекційних захворювань. Допомогу у багатьох питаннях формування здорового способу життя можна отримати в Київському міському Центрі здоров’я, на базі якого працюють безкоштовний антитютюновий клуб, клуб здорового харчування, фахівці–санологи надають консультації з фізичної активності, спіральної гімнастики та ін. Отримати додаткову інформацію можна за телефонами 483–96–00 та 483–96–30.
Головний лікар О. Стойка