A girl plays the role of blood recipient in World Blood Donor Day 2016 video

 

Всесвітній день донора крові – 14 червня 2016 року

Тема: «Кров об’єднує всіх нас»

Тема кампанії у 2016 році – «Кров об’єднує всіх нас». В цей день суспільство висловлює вдячність донорам крові. Увага спрямовуються на єднання донорів крові і пацієнтів, їх взаємозв’язок. Крім того ВООЗ пропонує девіз: «Поділись життям, здай кров» для залучення уваги до важливої ролі добровільного безоплатного донорства, об’єднання людей у турботі одне про одного. Микола Амосов казав: «Усвідомлення того, що на цій землі ходить людина, здоров’я якої ми можемо зберегти, а то й життя їй врятувати, дорогого коштує». Тому в першу чергу донорами стають люди, які за покликом душі хочуть подарувати хворим і постраждалим частинку своєї крові.
Організатором заходів з нагоди Всесвітнього дня донора крові у цьому році є Нідерланди та їх національна організація по забезпеченню запасів крові. Всесвітня кампанія донорства закликає донорів продовжувати благородну місію, а людей з хорошим станом здоров’я, особливо молодих, які ніколи не здавали кров,  ставати донорами.
В Україні донори, які безоплатно здали кров в кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз, незалежно від часу їх здачі, набувають статусу Почесного донора України. Почесне звання «Заслужений донор України» отримують донори, які безоплатно здали кров та її компоненти більше 100 разів.
Банк донорської крові міста Києва знаходиться в Київському міському центрі крові (вул. М. Берлинського, 12). Тут допомагають пацієнтам, які потрапили в аварію, отримали небезпечні травми, опіки; жінкам, яким планується проведення Кесарського розтину, пацієнтам з інфекційним сепсисом, гемофілією, лейкемією; тим, хто потребує трансплантації кісткового мозку або оперативного втручання при кишковій непрохідності. Київський міський центр крові, незважаючи на всі складнощі з матеріальним та фінансовим становищем, забезпечує  потреби пацієнтів столиці в крові та її компонентах, а також має запас на випадок непередбачуваних обставин. Випадки материнської смерті в пологах в місті Києві поодинокі за рік. Завдяки донорам крові пологодопоміжні заклади столиці повністю забезпечені цільною донорською кров’ю та її продуктами.
Здавати кров донор може один раз на два місяці при умові, що він не має хронічних захворювань, не було порожнинних оперативних втручань, нормальний зір. Донором не може бути людина, яка бувала в країнах, ендемічних з малярії. Перелік протипоказань доволі широкий. В ньому і захворювання шлунково-кишкового тракту, хвороби серця, бронхіальна астма. Донорська кров обов’язково досліджується на чотири інфекції – гепатити В і С, сифіліс і ВІЛ. Напередодні здачі крові ні ввечері, ні з ранку не можна їсти нічого молочного і жирного. Бажано з’їсти кашу на воді, випити чаю. Можна каву, але без молока. Легкий сніданок повинен бути обов’язково. Тому що здача 450 мл крові – це крововтрата, яка потребує відновлення сил.
Вибір людиною своєї місії донора починається з усвідомлення відповідальності перед реципієнтом та знання тих процесів, які супроводжують кровотворення в організмі.
Кровотворення (гемопоез) – багатостадійний процес поділу та диференціації клітин, в результаті якого виникають зрілі, функціонально повноцінні клітини крові. Кров складається з плазми і формених елементів, співвідношення яких відносно стале. Об’єм крові дорослої людини становить приблизно 1/13 маси тіла (5 - 5,5 л). З цієї кількості 55-60% припадає на плазму і 40-45% - на формені елементи. Одночасно в крові знаходиться близько 25х1012 еритроцитів, 3х1010 лейкоцитів, 150х1010 тромбоцитів. Родоначальницею всіх клітин крові є стволова кровотворна клітина. В середньому в кістковому мозку міститься одна така клітина на 105 клітин. У дорослої людини кровотворний кістковий мозок знаходиться у пласких кістках (череп, хребет, ребра, грудина, кістки тазу) та в проксимальних кінцях кісток - стегна, плеча, гомілки. З віком об’єм кісткового мозку зменшується. Зрілі еритроцити – без’ядерні клітини, що мають двоввігнуту дискоїдну форму, яка найкращим чином адаптована до транспорту речовин в клітину та із клітини, а також дифузії газів до центру клітини. Клітина дискоїдної форми має в 1,7 рази більшу поверхню, ніж сферична такого ж об’єму, може міняти форму при розтягуванні або скороченні клітинної мембрани, що важливо при проходженні еритроцитів скрізь тоненькі капіляри. В кістковому мозку поряд з утворенням еритроцитів відбувається руйнування частини з них. Так регулюється нормальна рівновага кількості еритроцитів. В еритроцитах міститься дихальний фермент – гемоглобін. Це білок, який складається з білкової частини – глобіну, та гема (комплексу протопорфірина та двовалентного заліза). В кожному еритроциті містяться мільйони молекул гемоглобіна, кожна з яких здатна зв’язувати 4 молекули кисню. Рівень насичення тканин киснем залежить від інтенсивності кровотоку, концентрації гемоглобіну, спорідненості гемоглобіну до кисню.
Вперше еритроцити людини були описані у 1674 році А.Левенгуком, проте їх фізіологічне значення встановлено більше ніж через 200 років. Головна функція еритроцитів, найбільш численних клітин крові, полягає у транспорті кисню з легенів у тканини, а двоокису вуглецю – в легені. Окрім газотранспортної функції еритроцити беруть участь в енергетичному метаболізмі, адсорбують амінокислоти ліпіди, токсини, біологічно активні речовини, відіграють роль буфера в регуляції кислотно-лужного балансу, мають  антигенні властивості, регулюють іонну рівновагу плазми крові. Середня тривалість життя еритроцитів – 120 днів. Гемоглобін в нормі складає 120-140 г/л. Будь-яка крововтрата знижує рівень гемоглобіну. Перелік таких станів включає менструацію, захворювання на геморой, травматизацію слизової оболонки ротової порожнини, вагітність і вигодовування, вегетаріанство, дефіцит вітаміну В12, який часто зустрічається у літніх людей з атрофічним гастритом.
Високий рівень гемоглобіну спостерігається у завзятих курців, осіб, що п’ють мало рідини, вживають багато м’яса (що дає схильність до тромбозів, захворювань на інфаркти, інсульти). Рівень гемоглобіну вище 160 г/л може бути ознакою хронічного лейкозу.
У людей, які курять, гемоглобін в легенях активно зв’язується з чадним газом, утворюючи карбоксигемоглобін. Здатність зв’язуватись з гемоглобіном у чадного газу в 200 разів більша, ніж у кисня. Інші компоненти тютюнового диму (смола, канцерогени, поліциклічні ароматичні вуглеводні, нітрозаміни, синильна кислота, акролеїн, оксиди азоту, вільні радикали, метали, радіоактивні речовини), в тому числі вторинного,  суттєво ушкоджують як клітини крові, так і судини.  
Медичні працівники закликають людей берегти своє здоров’я, проявляти милосердя, ставати донорами крові.       

Використана інформація Київського міського центру крові.

 

Головний лікар                                                                            О. Стойка

 

 

 

 

 

Когут, 468-06-47

 

ГОЛОВНА

На початок