Тридцята річниця Чорнобильської трагедії – 26 квітня 2016 року

Найбільша в світовій атомній енергетиці аварія, що сталася на ЧАЕС 26 квітня 1986 року, значно змінила радіаційну ситуацію в країні. Аварія супроводжувалась тепловим вибухом зі зруйнуванням активної зони реактора і пожежею, яка продовжувалась близько 10 діб. В атмосферу потрапила велика кількість радіоактивних матеріалів.  Їх фізико-хімічні особливості обумовили об’єм викидів, міграцію в навколишньому середовищі, в тому числі по харчовим ланцюжкам, біологічну небезпеку як джерела зовнішнього та внутрішнього опромінення. Переважна кількість радіонуклідів, в тому числі стронцій-90, випали  в 30-кілометровій зоні станції. За її межами опинились не тільки короткоживучі летючі радіоізотопи (йод-131), але і радіонукліди з великими строками життя (цезій-137). Критичним нуклідом в цей період був радіоактивний йод. В таких умовах захист населення мав бути спрямований на негайну йодну профілактику. На жаль така профілактика часто проводилась неадекватно радіаційним обставинам.
Протистояли розповсюдженню радіоактивного забруднення 350 тис. ліквідаторів із числа військовослужбовців, працівників АЕС, міліції та пожежників. В перший день сильне опромінення  отримали 1 тис. персоналу на площадці реактора і аварійні працівники. Гостра променева хвороба була діагностована у 134 осіб, в тому числі у 89 киян. Високі дози отримали також 240 тис. ліквідаторів в 30-кілометровій зоні. Пізніше кількість зареєстрованих ліквідаторів зросла до 600 тис. Більшість аварійних працівників і людей, які проживали в забруднених районах, отримали відносно невеликі дози опромінення, близькі до природного радіаційного фону.
У 1986 році 116 тис. людей були евакуйовані з районів, які оточували реактор, в незаражені райони, в наступні роки переселені ще 230 тис. Евакуація і переселення були дуже травматичними для людей і поєднались з  дією радіаційного фактору в проявах медичних наслідків аварії.
В країні і місті Києві багато зроблено для відновлення здоров’я постраждалих внаслідок аварії. Міська служба медичної допомоги постраждалому населенню очолюється Київським міським центром радіаційного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. На сьогодні на диспансерному обліку в центрі перебуває 49406 осіб, в тому числі 7471 дітей ліквідаторів аварії та евакуйованих осіб у віці до 18 років. Вони потребують все більшої уваги у зв’язку із зростанням рівня захворюваності на серцево-судинні хвороби, онкопатологію.
З 1990 року до 1 січня 2016 року фахівцями служби медичної допомоги постраждалому населенню оглянуто та проліковано майже півтора мільйона осіб: ліквідаторів аварії – 850505, евакуйованих – 310480, переселенців – 31777, дорослих людей, народжених від перелічених контингентів – 19961, дітей у віці 0-17 років – 241275. В санаторно-курортних установах оздоровлено 308481 потерпіла особа.
Після аварії на ЧАЄС в Україні створено потужну нормативну базу, що регулює питання радіаційної безпеки. Це Закони України, норми радіаційної безпеки, радіаційно-гігієнічні регламенти та санітарні вимоги. Держсанепідслужбою у 77 районах 12 областей України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється постійний контроль дозових навантажень на населення та щорічно, починаючи з 1991 року, проводиться дозиметрична паспортизація населених пунктів. Державний нагляд за радіаційною ситуацією в Україні ведеться з 1958 року. Щорічно територіальні заклади санепідслужби здійснюють тисячі радіологічних досліджень питної води, води з джерел водопостачання, проб з підприємств, де працюють з джерелами іонізуючого випромінення. Починаючи з 1995 року радіаційна ситуація у місті Києві залишається без змін, рівень радіації становить 8-16 мкР/год. До Чорнобильської аварії гамма-фон становив 10-20 мкР/год. Активність радіоцезію у лісових ягодах і особливо в грибах дуже висока – до 20000 Бк/кг. Постійне їх вживання недопустиме.
Питання проведення дозознижуючих заходів на забруднених територіях досі актуальні. Крім наслідків Чорнобильської аварії та функціонування 15 атомних реакторів на чотирьох АЕС (Запорізька, Рівненська, Хмельницька, Южно-Українська, експлуатацію Чорнобильської АЕС припинено 15 грудня 2000 року), радіаційна ситуація на сьогодні  зумовлена ще роботою підприємств із видобування та переробки уранових руд у Дніпропетровській, Миколаївській та Кіровоградській областях, двох дослідницьких реакторів та інших підприємств.
Особлива увага приділяється об’єкту «Укриття» у Чорнобильській зоні, де накопичено небезпечні радіоактивні речовини та ядерні матеріали, радіоактивність яких близько 20 млн. Кюрі, а також унікальній в своєму роді 30-кілометровій зоні відчуження, де в тимчасових, не пристосованих для зберігання сховищах скупчена значна кількість відходів, у тому числі ядерної енергетики. Проблеми тут виникли з недопущенням винесення радіонуклідів у підземні водоносні горизонти та змиву в р. Прип’ять з поверхні грунту, де близько 90% активності зосередилось у верхньому 5-9-сантиметровому шарі. Державною програмою поводження з РАВ передбачено перенесення радіоактивних відходів (РАВ) із пунктів тимчасової локалізації до комплексу «Вектор». На сьогодні ситуація на каскаді Дніпровських водосховищ не викликає стурбованості, оскільки вміст радіонуклідів у воді не перевищує регламентованих норм.
Несприятлива ситуація склалася на території колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод» Дніпропетровської області, де у сховищах зберігається близько 36 млн. тон РАВ загальною активністю близько 75 тисяч Кюри, що накопичились за 40 років уранового виробництва.
Головне управління Держсанепідслужби в місті Києві в контексті радіаційної безпеки приділяє увагу спецкомбінату Державної корпорації «Українське  державне об’єднання «Радон», його пункту збору і зберігання РАВ та станції дезактивації в селищі Пирогово. Безумовно, такі об’єкти мають бути винесені за межі Києва, а грунти рекультивовані. Санітарна служба міста ратує також за розвантаження потужних гамма-установок у науково-дослідних установах міста Києва, оснащення закладів спеціальними контейнерами, належну дезактивацію спецодягу.
Завдяки зусиллям фахівців санітарної служби України та міста Києва, медичному персоналу служби медичної допомоги постраждалому населенню збережено життя і здоров’я багатьох людей, під контролем знаходяться небезпечні радіаційні об’єкти.

Головний лікар                                                                О. Стойка

 

Когут, 468-06-47

 

ГОЛОВНА

На початок